Пошук журналістів

Юхим Леонідович Мармер — український журналіст, публіцист і головний редактор тижневика «Україна-Центр». Народився в місті Гайворон, більшу частину життя прожив у Кропивницькому. Юхим Мармер розпочав свою професійну діяльність як інженер, згодом перейшов у журналістику. Інформації про його формальну освіту в доступних джерелах немає. Однак його публікації свідчать про глибокі знання в галузі історії, політики та культури. Як головний редактор «Україна-Центр», Мармер відомий своїми аналітичними статтями та авторськими колонками. У 2022 році його стаття про війну в Україні була опублікована в The Wall Street Journal. Текст переклав його син Джейк Мармер, який проживає в США. Головними темами творім Юхима є історія українського єврейства (зокрема, трагедію в Хащуватому), суспільно-політична ситуація в Україні, російська агресія, тема пам’яті, Голокосту та історична справедливості, гуманізм, моральна відповідальність і захист людської гідності, а також локальні події в Центральній Україні. Юхим Мармер є власником та співзасновником кількох організацій, зокрема ТОВ «Інформаційне агентство "Епіцентр"», ТОВ «Редакція газети "Україна-Центр"», благодійного фонду «Меморіал Хащеватської трагедії» та релігійної громади іудейського віросповідання в Кіровограді. У вересні 2022 року Юхим Мармер переніс операцію на серці — аорто-коронарне шунтування. Операція пройшла успішно, і він швидко пішов на поправку . У своїх публікаціях він зазначає, що любить людей, котів та книги, а також ненавидить підлість та ксенофобію. Автор: Данило Наливка Джерело: Центральноукраїнське бюро новин: https://cbn.com.ua/articles/2022-05-20-ukrayinski-zhurnalisty-potrebuyut-vashoyi-dopomogy-stattya-yuhyma-marmera-u-the-world-street-journal

Чи можна поєднати телебачення, журналістику і військову службу в одну долю? Можна — якщо ви Ігор Вьюн із Кропивницького. Колишній телеоператор і спеціаліст пресслужби міської ради, сьогодні він — боєць територіальної оборони. У 2023-му він сам пішов до війська. І замість мікрофона — взяв у руки зброю. Фото: Україна-центр Це не просто історія служби. Це історія міста, яке не стоїть осторонь, де журналісти стають воїнами, а кожна вулиця має своїх героїв. Подорожуючи Кропивницьким, варто пройтись місцями, де працював Ігор — редакції, студії, міська рада. Тут усе говорить про силу духу. Історії таких людей — найкращий маршрут поваги. Їхні дороги — частина туристичної мапи нової України. І якщо ви шукаєте справжнє — вам сюди. Авторка: Софія Буток Джерело: Лінкедін Суспільне Кропивницький

У Кропивницькому є людина, яка з легкістю перетворює місто на живу книгу. Кирило Поліщук — поет, письменник, журналіст, радіоведучий, а ще — один із найвідоміших популяризаторів місцевої культури. Його книги — як подорожі: глибокі, іноді іронічні, але завжди справжні. А його ефіри на Українському радіо Кропивницький — культурні путівники для всіх, хто хоче пізнати місто не через рекламу, а через слово. У 2023 році вийшла його третя книга — «Вполювати пересмішника». І, мабуть, саме з неї варто почати знайомство з містом. Кропивницький Кирила — це кав’ярні, де читають вірші, театри, що дихають історією, книжкові крамниці з атмосферою, яку не підробиш. Хочеш відчути місто? Пройди маршрутами Поліщука. Фото: Вікіпедія Авторка: Софія Буток Джерела: Інстаграм журналіста https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://www.instagram.com/kyrylopolishchuk/&ved=2ahUKEwibuJD99cSNAxUIEhAIHaEXDw4QFnoECCwQAQ&usg=AOvVaw0wt43yNv5BwXVPNbP9My3t Кіровоградська обласна бібліотека https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://lib.kr.ua/%3Fpage_id%3D42820&ved=2ahUKEwibuJD99cSNAxUIEhAIHaEXDw4QFnoECDgQAQ&usg=AOvVaw00vFIvqDXpFMdi4tS_HP7O

Микола Хрієнко — не просто журналіст, а справжній мандрівник у глибини української ідентичності. Народжений у Ново-Липовому на Кіровоградщині, він обійшов Україну не туристичними стежками, а маршрутами долі. Його піший перехід трасою Київ — Світловодськ — це не туристичний атракціон, а подорож у пошуках справжнього. Він ночував у селах, розмовляв із людьми, досліджував історію. А проєкт «Українці за Уралом», який охопив 118 тисяч кілометрів, зробив його хронікером українства за межами Батьківщини. Світловодськ і села навколо — неочікувані туристичні точки. Тут можна повторити шлях Хрієнка, пройти його слідами, зупинитись у старих хатах, подихати тим, чим дихала Україна сто років тому. Це туризм не для галочки, а для душі. Фото: газета "Урядовий кур'єр" Авторка: Софія Буток Джерела: Урінформ: https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://www.ukrinform.ua/authors/nikolajhrienko.html&ved=2ahUKEwiE0pav9sSNAxWpFBAIHasHA8QQFnoECB0QAQ&usg=AOvVaw30AYLnqPnWXKUpEWNU3i8J Віртуальний музей інституту журналістики https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=http://labs.journ.univ.kiev.ua/spring2017/%25D1%2585%25D1%2580%25D1%2596%25D1%2594%25D0%25BD%25D0%25BA%25D0%25BE-%25D0%25BC%25D0%25B8%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25B0-%25D1%2596%25D0%25B2%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8%25D1%2587/&ved=2ahUKEwiE0pav9sSNAxWpFBAIHasHA8QQFnoECBkQAQ&usg=AOvVaw0m3dF0IhdKkjYB_boQHVdd

Ігор Іванович Філіпенко — журналіст і фотокореспондент із Кропивницького, який понад два десятиліття документує життя рідного краю. Народився 24 серпня 1966 року в Кіровограді (нині Кропивницький), навчався у школі №13. З дитинства захоплювався фотографією, а з 1999 року почав публікуватися у всеукраїнських виданнях, зокрема в «Цікавій газеті», де його визнали найкращим автором року. Фото: з відкритих джерел У 2004 році розпочав професійну діяльність як фотокореспондент у газеті «Кіровоград Вечірній», згодом став її заступником головного редактора. Співпрацював з «Укрінформфото» та очолював обласну газету «100-й округ».У 2008 році заснував інтернет-видання «FOTOINFORM», яке стало популярним не лише в області, а й за її межами.  Філіпенко відомий своїми фотовиставками, зокрема «Обличчя кіровоградської журналістики» та «Кіровоградщина — життя під час війни», де представив світлини, зроблені з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його роботи зберігають миті історії та емоції людей у складні часи. Окрім журналістської діяльності, Ігор Філіпенко є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1986 році, у складі спецпідрозділу, він брав участь у захисті майна та підтриманні порядку в зоні відчуження. За це отримав відзнаку «За мужність і відвагу» від Кіровоградської обласної ради та облдержадміністрації. Ігор Філіпенко — член Національної спілки журналістів України, лауреат численних премій та нагород. Його внесок у розвиток журналістики та фотомистецтва Кіровоградщини є неоціненним.  Авторка: Дарина Власюк Джерела: Інтернет-видання «FOTOINFORM» https://fotoinform.net CBN (Центральноукраїнське бюро новин) https://cbn.com.ua Фотовиставка «Обличчя кіровоградської журналістики» https://tusovka.kr.ua/news/2013/12/03/igor-filipenko-vidkriv-personalnu-fotovistavku-oblichchja-kirovogradskoi-zhurnalistiki Фотовиставка «Кіровоградщина — життя під час війни» https://kirovograd24.com/shortly/2024/06/06/u-kropivnitskomu-vidkrili-vistavku-kirovogradschina-zhittja-pid-chas-viini-.htm Книга про Ігоря Філіпенка https://cbn.com.ua/news/2022-08-11-pro-fotokora-cbn-igorya-filipenka-napysaly-knygu-foto

Андрій Богданович — український журналіст, телеведучий, блогер і медіапродюсер, виходець Кіровоградщини. Андрій Богданович закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет (факультет іноземних мов). Також він є випускником Школи новин «Інтерньюз-Україна» в Києві, яку закінчив з відзнакоюСвою журналістську діяльність Андрій розпочав у 1996 році. Працював ведучим і автором інформаційних та розважальних програм на кіровоградських телерадіокомпаніях «ТВ-Центр», «ТТВ» і «Новий день». У 2019 році приєднався до телеканалу «Київ», де вів тижневу програму «СТН Тижневик» і випуски новин на вихідних. У червні 2020 року залишив канал. Також Андрій був автором відеоблогу «Погляд» на Центральноукраїнському бюро новин (CBN). У 2021 році подав декларацію кандидата на посаду начальника відділу зі зв'язків з медіа та суспільними інституціями в Національній раді з питань телебачення та радіомовлення . Фото: Детектор медіа Публіцистичні та аналітичні матеріали Андрія Богдановича охоплюють широкий спектр соціально важливих тем, зокрема: медіа та пропаганда, аналіз способів дезінформації в українському медіапросторі, загрози гібридної війни в інформаційному полі, методи протидії фейкам та маніпуляціям, критика українських медіа. Його авторські статті публікуються на «Детектор Медіа» та « Тексти.org.ua », де він виступає як фаховий аналітик із глибоким розумінням сучасного українського медійного ландшафту. Андрій Богданович активно включений у процеси неформальної журналістської освіти й розвитку регіональних медіа. Він проводить лекції, тренінги, ділиться досвідом з майбутніми журналістами, зокрема на запрошення університетів. Автор: Данило Наливка Джерело: Детектор медіа https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://detector.media/authors/1684/&ved=2ahUKEwiQut3u9MSNAxXJU1UIHcEECRAQFnoECDEQAQ&usg=AOvVaw0zIyO4wLK1nLlgKTToFDSM

Мальвіна Юріївна Воронова – українська публіцистка, науковиця, викладачка, кандидатка філологічних наук. Понад два десятиліття вона досліджує портретно-біографічну реконструкцію особистості в контексті історичної пам'яті.Її діяльність поєднує медіапрактику та академічну роботу, що робить її внесок особливо цінним, оскільки він ґрунтується як на науковому дослідженні, так і на реальному медіавиробництві. Фото: Vgorode.ua Робота Воронової є частиною ширших зусиль, спрямованих на переосмислення української культурної спадщини. Ранні роки та академічне сходження Народилася 10 червня 1979 року в Кропивницькому. У 1996 році закінчила спеціалізовану школу із золотою медаллю. У 2003 році закінчила Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, а у 2003-2006 роках навчалася в аспірантурі. У 2006 році здобула ступінь кандидатки філологічних наук, захистивши дисертацію на тему "Сучасна українська портретистика: жанрова диференціація та поетика". Ця робота заклала основи її подальших досліджень. Викладацьку діяльність розпочала у 2005-2006 роках в НПУ імені М. П. Драгоманова. З 2006 року працює в Інституті журналістики КНУ, наразі – доценткою кафедри періодичної преси. Її дослідження зосереджені на публіцистичному портреті, біографічній реконструкції та історичній пам'яті. Також вивчає питання політичних медіа. Авторка численних журналістських портретів та наукових статей. Її "Практикум: журналістика і творчість (мистецький портрет)" свідчить про практико-орієнтований підхід у викладанні. В редакторському кріслі У 2007-2008 роках була головною редакторкою журналу «Личности Украины», місія якого полягала в деідеологізованому представленні українських культурних діячів. З 2007 по 2012 рік – редакторка театрального порталу «ТЕАТРЕ», де також публікувала статті. Є постійною авторкою та членкинею редколегії журналу «Личности». Її редакторська робота слугувала практичною лабораторією для академічних досліджень. Ключовою науковою працею є монографія "Теорія та практика публіцистичного портрета" (2019). Також видала "Політична журналістика. Курс лекцій. Конспект." (2019) та "Практикум: журналістика і творчість (мистецький портрет)." (2022). Авторка наукових статей з біографічних та портретних досліджень. Літературний доробок включає книгу "Проза" (2018) та співавторство у книзі "Олицетворение истории. Выпуск 4. Писатели". Публікувала статті в журналі «Личности» та на платформі MediaSapiens. Її публікації демонструють дидактичну лінію від теорії до практики та педагогіки. Тематичні напрямки та інтелектуальний внесок Майстерність Воронової у портретистиці підтверджується понад 20-річним досвідом. Її робота охоплює теоретичні основи, практичне творення та педагогіку. Вона працює в аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах. Реконструкція особистості в історичному та медійному контекстах є центральною темою її творчості. Нещодавнє включення політичної журналістики до сфери її інтересів свідчить про адаптацію до сучасних викликів. Її підхід до біографічної роботи має сильний етичний вимір. Професійні зв'язки, визнання та ширший вплив Мальвіна Воронова є доценткою КНУ та кандидаткою філологічних наук. Її вплив реалізується через викладацьку діяльність, дослідження, редакторську роботу та публікації. Вона є "будівничою галузі" портретистики та біографічних досліджень в Україні. Авторка: Анастасія Харитонова Джерела: Воронова: ВОРОНОВА Мальвіна Юріївна – Віртуальний музей Інституту журналістики, доступ отримано травня 26, 2025, http://labs.journ.univ.kiev.ua/spring2017/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D1%8E%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/ Воронова Мальвіна Юріївна - Вікіпедія, доступ отримано травня 26, 2025, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Воронова М. Проза / Мальвина Юрьевна Воронова. – Киев : ЛАТ&К, 2018. – 351 с. - Одеська національна наукова бібліотека, доступ отримано травня 26, 2025, https://odnb.odessa.ua/vnn/book/3644 Кафедра періодичної преси | Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, доступ отримано травня 26, 2025, https://journ.knu.ua/kafedra-periodychnoi-presy/ Воронова Мальвіна Юріївна – Віртуальний музей Інституту журналістики, доступ отримано травня 26, 2025, http://labs.journ.univ.kiev.ua/spring2017/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D1%8E%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0-2/ 30 травня – День жіночої емансипації, або День емансіпе - Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових, доступ отримано травня 26, 2025, https://libkor.com.ua/news/4557-30-travnja-den-zhinochoyi-emansipaciyi-abo-den-emansipe Воронова Мальвіна Юріївна, доступ отримано травня 26, 2025, http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0083020 Марися Нікітюк: «Правда про виставу – на перетині 5-6 рецензій» - Детектор медіа., доступ отримано травня 26, 2025, https://detector.media/community/article/71487/2012-05-17-marysya-nikityuk-pravda-pro-vystavu-na-peretyni-5-6-retsenziy/ analiticbase.nlu.org.ua , доступ отримано травня 26, 2025, http://analiticbase.nlu.org.ua/?arg5=%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%82&rubr=127bba2a691c89e9495d1d74d0ca2f67 journ.knu.ua , доступ отримано травня 26, 2025, https://journ.knu.ua/nauka1/wp-content/uploads/2024/02/Conference.pdf Літературні казки - Електронний каталог Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки, доступ отримано травня 26, 2025, http://opac.mk.ua/cgi-bin/irbis64r_11/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=ELKAT&P21DBN=ELKAT&S21STN=1&S21REF=5&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=1010&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=S=&S21STR=%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8 Мальвіна Воронова – купити книги автора, біографія та рецензії ..., доступ отримано травня 26, 2025, https://www.yakaboo.ua/ua/author/view/Mal_vina_Voronova Книга «Олицетворение истории. Выпуск 4. Писатели» – Яна Дубинянська, купити за ціною 119 на YAKABOO: 978-966-97394-5-2, доступ отримано травня 26, 2025, https://www.yakaboo.ua/ua/olicetvorenie-istorii-vypusk-4-pisateli.html Мальвина Воронова — книги и биография - yakaboo, доступ отримано травня 26, 2025, https://www.yakaboo.ua/author/view/Mal_vina_Voronova Детектор медіа. Всі матеріали автора Мальвина Воронова, доступ отримано травня 26, 2025, https://ms.detector.media/authors/193/

« Коли мене питають, чим я можу займатися крім журналістики, я чесно відповідаю, що більше нічого не вмію. » Оксана Рибченкова — одна з найпомітніших журналісток Кіровоградщини. Її професійна біографія — це історія послідовної та принципової роботи в ім’я правди й суспільного інтересу. Фото: Україна-Центр Оксана Гуцалюк тривалий час була заступницею головного редактора у тижневику “Україна-Центр”. Це видання й досі залишається для неї особливим. Оксана називає “УЦ” не просто місцем роботи, вона з теплотою кличе тижневик своїм “alma mater”. Саме тут майбутня редакторка сформувалась як уважна, принципова, небайдужа до правди журналістка. «Те, що я роблю, — роблю добре. Як і всі, кому пощастило пройти школу “УЦ”», — каже вона. Нині Оксана Рибченкова працює головною редакторкою обласної газети “Народне слово”. За її керівництва видання стало співзасновником Центральноукраїнського бюро новин (CBN), а редакційна політика — глибшою, аналітичнішою, ближчою до читача. Вона переконана: завдання сучасної журналістики — не лише передавати інформацію, а й осмислювати її, допомагати читачеві розібратись у складному. У фокусі Оксани — соціальна тематика: від питань війни до історій про тварин, євроінтеграційних ініціатив і буднів малих громад. Та її робота як керівниці виходить далеко за межі написання текстів. Коли Кіровоградська обласна рада через своє комунальне підприємство звернулася до суду з вимогою виселити редакцію “Народного слова” з приміщення, Оксана стала на захист редакції. «Це не просто боротьба за квадратні метри — це боротьба за право говорити вголос», — заявила вона. Суд редакція виграла. Оксана Гуцалюк — із тих, хто тримає планку. Для неї журналістика — це не просто професія, а спосіб життя. Інакше вона не вміє.   Авторка: Євгенія Безкоровайна Джерела: Сайт газети “Україна-Центр” Facebook сторінка

“ З вчителюванням не склалося, з журналістикою «потоваришували». Люблю і вмію слухати мудрих людей. І писати про них.” — Олена Нікітіна,  українська журналістка, публіцистка, громадська діячка. Фото: з відкритих джерел Журналістка народилась на Донбасі, у шахтарській родині. Кіровоградщина стала для неї історичною батьківщиною. Згодом переїхала до Кропивницького, де стала заступницею головного редактора газети «Україна-Центр» . Олена Нікітіна активно висвітлює соціальні, культурні та політичні теми, зосереджуючись на подіях у Кропивницькому та Кіровоградській області. Її публікації охоплюють широке коло питань: Культурне життя: висвітлення подій, пов'язаних з мистецтвом та культурою регіону. Соціальні проєкти: інформування про ініціативи, спрямовані на покращення життя громади. Громадянське суспільство: аналіз взаємодії між владою та громадськістю, участь у громадських обговореннях. Олена Нікітіна також бере активну участь у громадському житті Кропивницького. Вона організовує та проводить прес-конференції, бере участь у тренінгах для журналістів та громадських активістів. У 2006 році балотувалася до Кропивницької міської ради від Блоку Литвина. У Олени є хобі — колекціонування дзвіночків. Вже більше 20-ти років вона збирає декоративні дзвоники з різних міст України та інших країн. У 2024-му році, вона віддала власну колекцію місцевій галереї. "Удома мою колекцію бачили лише найближчі. Тепер вона доступна всім, хто завітає до галереї. Для мене це цінно. Експонати, які сама  колись придбала під час мандрівок та які мені друзі і знайомі привозили з усієї України та з-за кордону, тішитимуть ще когось" , – зазначила пані Олена. Автор: Данило Наливка Джерело: Центральноукраїнське бюро новин: https://cbn.com.ua/articles/2020-10-01-vidomi-na-kirovogradshhyni-lyudy-rozpovily-chomu-vony-nikudy-ne-balotuyutsya

Олена Горобець – українська журналістка, редакторка, продюсерка та громадська діячка родом з Кропивницького. Навчалася на факультеті історії та суспільствознавства у КДПУ ім. В. Винниченка.  Події Майдану та початок російської агресії у 2014 році стали поворотним моментом, спонукавши Олену повернутися до дитячої мрії – журналістики.  Фото: з відкритих джерел Олена обіймала посаду керівника творчої групи програм радіо на Суспільному Кропивницький. Потім вирішила ризикнути, та стала продюсувати телепроєкти. Серед її помітних проєктів – 12-випускна програма "Недалечко", яка знайомила глядачів з туристичними цікавинками Кіровоградщини. Кожен 13-хвилинний епізод показував можливості для активного відпочинку в різних куточках регіону. Ще одним знаковим проєктом, де Олена Горобець виступила продюсеркою, стала серія фільмів "Баба Єлька. Експедиція на піч". Цей проєкт складався з 12 історій про подорожі трьох кропивничанок Кіровоградською областю з метою дослідження давніх звичаїв, традицій, свідчень про трагічні історичні події, збору старовинних побутових речей та запису народних пісень. А також Олена продюсувала документальний фільм «Життя на Урані: Кіровоградщина». У фільмі розглядається тема уранових ресурсів області: Олена Горобець працювала PR-менеджером ГО "Території успіху". Вона співзасновниця медіа «Що чути?», яке створює подкасти. Олена також є стипендіатом Європейської академії лідерства та дебатів  Elda - European Leadership & Debate Academy , у рамках якого працювала над створенням свого подкасту спільно з впливовою берлінською продакшин студією  BosePark Productions Переїхавши до Норвегії, Олена продовжила свою журналістську діяльність у газеті Driva, де пише про війну в Україні. Авторка: Карина Гоністратенко Джерела: Суспільне медіа Гречка Суспільне Кропивницький

«Навчатися ніколи не пізно — більш того, це необхідно. Яким би професіоналом ти не був, ніколи не знаєш, що чекає за наступним поворотом і які навички стануть вирішальними на новому етапі життя.» Фото з фейсбук-сторінки журналістки Ці слова належать Олені Шворак — журналістці з понад 25-річним досвідом, для якої професія давно стала не просто роботою, а способом мислення. Вона починала свій шлях з закінчення Кіровоградського державного педагогічного університету, а згодом стала регіональною кореспонденткою «ТСН». З 2008 року працює в ефірі каналу «1+1». Щодня її голос лунає з телеекранів у репортажах із Кіровоградщини, Полтавщини та Черкащини.  Для Олени журналістика — це, перш за все, люди. Її матеріали — не лише хроніка подій, а й голос громадськості. Вона глибоко занурюється в теми безпеки, волонтерства, війни, гуманітарних викликів, — і робить це з щирою турботою та емпатією. Професійна етика — ще одна важлива складова її професійного підходу. Після Революції гідності журналістка особисто відчула, наскільки сильно візуальний контент здатен впливати на психіку. Зараз Олена відкрито говорить про це, закликаючи до обережного, відповідального висвітлення подібних подій. Окрім роботи журналісткою, Олена була депутаткою Кіровоградської міської ради, ле принципово склала повноваження у 2014 році задля підтримки ефективної роботи нової влади. Залишаючись відкритою до нового, Олена постійно розширює свої навички — наприклад, вивчала графічний дизайн і поліграфію, щоб краще розуміти медійний процес у всій його повноті. Вона переконана, що навчання — це безперервний процес, який допомагає адаптуватися до змін у професії і житті загалом. Авторка: Євгенія Безкоровайна Джерела: Сайт “ТСН” Facebook сторінка

Ольга Зима — журналістка з Кропивницького Кіровоградської області. Вона отримала вищу освіту в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені В. Винниченка на факультеті філології та журналістики. З 2016 року працює в «Точці доступу», медіа, яке публікує оперативні новини Кропивницького й Кіровоградщини, обіймає посаду головної редакторки. За цей час публікувала матеріали, які охоплюють теми культури, соціальних подій, медицини та війни. Фото: Точка доступу Ольга працює над розвитком регіональної журналістики Кіровоградщини. «Точка доступу» входить до топу трьох найкращих медіа області за переглядами та двічі входила до мапи рекомендованих медіа від Інституту масової інформації. Разом з командою веде багато проєктів: «Як ветерани й ветеранки адаптуються до цивільного життя», «Боротьба із стереотипами та стигматизацією щодо ВПО в Кіровоградській області», проєкт із протидії дезінформації (зокрема і в співпраці з проєктом «Як не стати овочем»), проєкт з гендерно чутливої журналістики тощо. У 2024 році стала спікеркою в «Медіашколі» для студентів, яку організувала медіабаза в Кропивницькому. У лютому 2025 року разом з командою медіа запустили проєкт «Закохані в Кропивницький», де досліджують історію, локації, події міста, про який вийшов матеріал на «Медіамейкері». Виступала спікеркою на телеканалі Lviv.Media , де коментувала ситуацію в Кропивницькому в часи війни й обстрілів. Авторка: Анастасія Никифорова Джерела: Профіль https://www.facebook.com/olya.zima/   Точка доступу https://dostyp.com.ua/author/35/   Медіасередовище Кіровоградщини. Довгий шлях від масовості до впливової журналістики https://dostyp.com.ua/novini/mediaseredovishe-kirovogradshini-dovgij-shlyah-vid-masovosti-do-vplivovoyi-zhurnalistiki/   Від кризи до можливостей. Як зникнення американських грантодавців вплинуло на видання Кіровоградщини https://imi.org.ua/blogs/vid-kryzy-do-mozhlyvostej-yak-znyknennya-amerykanskyh-grantodavtsiv-vplynulo-na-vydannya-i68015