top of page
Пошук

Анатолій Безтака

  • Фото автора: Ліза Сосновська
    Ліза Сосновська
  • 26 трав.
  • Читати 5 хв

Оновлено: 28 трав.

Внесок в українську журналістику

Анатолій Петрович Безтака, який народився 22 листопада 1957 року в селі Глодоси Кіровоградської області, є знаковою постаттю в сучасній українській медіасфері, Заслуженим журналістом України. Його ім'я нерозривно пов'язане з всеукраїнською газетою «Діалог», головним редактором якої він незмінно є з 22 квітня 1993 року. Цей факт сам по собі є унікальним досягненням, адже його понад 32-річне перебування на цій посаді зафіксовано в «Книзі рекордів України» як найдовший термін редакторської роботи в одному виданні в незалежній Україні.


Таке довготривале та безперервне керівництво є не лише особистим здобутком Анатолія Безтаки, але й свідченням життєздатності та стійкості традиційних друкованих ЗМІ. В умовах цифрової трансформації та численних національних криз, здатність «Діалогу» утримувати свої позиції підкреслює ефективність обраної управлінської моделі та вміння знаходити відгук у своєї аудиторії, доводячи, що за правильного позиціонування друковані видання можуть зберігати актуальність.

Фото: Національна спілка журналістів України
Фото: Національна спілка журналістів України

Освіта та початок кар'єрного шляху

Фундамент професійної діяльності Анатолія Безтаки було закладено двома вищими освітами: військовою та журналістською. Останню він здобув, закінчивши заочно факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка у 1988 році. Поєднання цих, на перший погляд, різних сфер, ймовірно, сформувало унікальний набір якостей: дисципліну та стратегічне мислення, успадковані від військової підготовки, та професійні навички, отримані на факультеті журналістики. Ці якості виявилися критично важливими для управління газетою в складні трансформаційні періоди української історії.


Свій шлях у журналістиці Анатолій Безтака розпочав у 1983 році в обласній молодіжній газеті «Молодий комунар» (м. Кіровоград, нині Кропивницький). За шість років роботи, з 1983 по 1989 рік, він пройшов усі щаблі кар'єрного зростання – від стажера до заступника редактора. Таке швидке просування свідчить про його ранні амбіції, професійні здібності та лідерський потенціал, які стали підґрунтям для подальших досягнень на ниві медіаменеджменту.

Редакторська діяльність у всеукраїнській газеті «Діалог»

Заснування, незалежність та становлення «Діалогу». Газета «Діалог» була заснована у 1990 році, спочатку як профспілкове видання. Переломним моментом в історії газети та кар'єрі Анатолія Безтаки став 1993 рік: 22 квітня, коли видання здобуло незалежність, він очолив її редакцію. Прийняття керівництва газетою саме в момент її становлення як незалежного видання – на зорі української незалежності, в період глибоких соціально-політичних та економічних трансформацій – було сміливим кроком.


Це свідчить не лише про професійні амбіції Анатолія Безтаки, але й про його готовність до ризику та здатність до стратегічного управління в умовах абсолютної невизначеності. У 1990-ті роки заснування або переформатування ЗМІ було пов'язане з високими економічними та політичними ризиками, і взяття на себе відповідальності за виживання та розвиток щойно утвореного незалежного видання вимагало неабияких підприємницьких та лідерських якостей. Цей крок заклав фундамент для формування унікального характеру та стійкості «Діалогу».

Фото: Національна спілка журналістів України
Фото: Національна спілка журналістів України

Розквіт видання та інноваційні підходи. Найбільш продуктивним періодом для «Діалогу» під керівництвом Анатолія Безтаки став початок 2000-х років. Саме тоді, як згадує головний редактор, він зрозумів, що настав час втілювати бізнес-ідеї, які принесуть вигоду колективу. Разовий тижневий наклад газети сягав вражаючих 100 тисяч примірників. Феноменального успіху досягли тематичні додатки до «Діалогу», такі як «Домашній адвокат», «Друг пенсіонера», «Домашній доктор-цілитель» та інші.


Кожен з них розходився тиражем 30-40 тисяч примірників по Україні, а сумарний місячний наклад газети з додатками у 2003 році становив близько 700 тисяч

примірників. Такий успіх тематичних додатків вказує на глибоке розуміння Анатолієм Безтакою диверсифікованих інформаційних потреб українського суспільства того часу.


Тематика додатків – юридичні поради, пенсійні питання, здоров'я – відповідала нагальним потребам широких верств населення, які часто не мали легкого доступу до такої специфічної інформації. Це перетворило газету на багатопрофільний інформаційний сервіс і продемонструвало талант Безтаки як медіаменеджера, здатного розробляти успішні бізнес-моделі.

Управлінська філософія та журналістські принципи. Анатолій Безтака визначає себе «насамперед менеджером, а вже потім журналістом», хоча й підкреслює, що «журналіст може бути менеджером». Саме цей симбіоз він вважає секретом довголіття «Діалогу». Ця самоідентифікація є не просто особистою рефлексією, а фундаментальною стратегічною установкою. Прагматичний підхід, що пріоритезує бізнес-аспекти видання, дозволив газеті вижити та розвиватися. Це пояснює успішне впровадження таких бізнес-ідей, як згадані додатки, що приносили значний дохід. Основою роботи редакції Анатолій


Безтака вважає довіру читачів, прямий діалог з ними, актуальність тем та подачу матеріалів живою мовою, без канцеляриту. Він послідовно наголошує на важливості друкованого слова як джерела перевіреної та правдивої інформації, що будує довіру з читачами, особливо в епоху дезінформації. Рішення не розвивати активно онлайн-ресурси через їхню низьку окупність також є менеджерським, а не суто журналістським. Орієнтація на читачів, які «люблять і звикають» до газети, часто не маючи альтернативи в інтернеті, особливо в сільській місцевості, свідчить про чітке розуміння своєї цільової аудиторії та формування унікальної ринкової ніші.

Адаптація до викликів сучасності та стійкість. Як і більшість друкованих видань, «Діалог» зіткнувся з серйозними викликами: суцільною цифровізацією, проблемами з розповсюдженням через «Укрпошту» та тимчасовим відтоком частини читачів після повної відмови від російськомовної версії газети. До початку повномасштабної війни таких передплатників було 3330. Однак, газета продемонструвала неабияку стійкість. Свідомий перехід виключно на українську мову, хоч і був ризикованим кроком, згодом призвів до зростання україномовного накладу на тисячу нових екземплярів за час повномасштабної війни.


Це є яскравим індикатором успішної адаптації до змін у суспільних настроях та мовних преференціях українців. У період воєнного лихоліття газета відмовилася від розважальних матеріалів, зосередившись на історіях про Захисників та Захисниць України, щоб наступні покоління розуміли велич їхнього подвигу. Така чітка патріотична позиція та фокус на суспільно значущому контенті стали факторами зміцнення лояльності аудиторії.


Станом на травень 2025 року, тираж газети становив 8200 передплатників, що на 700 примірників більше, ніж у другому півріччі 2024 року. Ефективна робота забезпечується малим, але відданим колективом з чотирьох осіб, серед яких і дружина Анатолія Безтаки, Валентина, що допомагає з багатьма редакційними питаннями.

Фото: Суспільне Новини
Фото: Суспільне Новини

Визнання та досягнення журналіста

Професійна діяльність Анатолія Безтаки здобула широке визнання. Він носить почесне звання «Заслужений журналіст України», що є найвищою державною відзнакою для представників цієї професії. Як вже зазначалося, його ім'я внесено до «Книги рекордів України» у номінації «Досягнення Людини» за найдовшу безперервну вислугу років на посаді головного редактора газети в незалежній Україні – 32 роки, починаючи з 22 квітня 1993 року. Цікаво, що ініціаторкою фіксації цього національного рекорду була його донька Катарина-Лада.


Перелік його нагород досить довгий і свідчить про багатогранність його діяльності та визнання у різних сферах суспільного життя. Серед них – Орден Слави, «Хрест громадянських заслуг», звання «Народний посол України», а також Нагрудний знак командувача Об’єднаних сил ЗСУ «За службу та звитягу». Широкий спектр цих відзнак, що включає не лише професійні журналістські, але й державні, громадські та військові нагороди, вказує на те, що його діяльність виходить за межі суто редакційної роботи.


Нагороди, такі як «Народний посол України» чи Нагрудний знак від командувача Об’єднаних сил ЗСУ, свідчать про його активну громадянську позицію, внесок у розбудову інформаційного простору та підтримку національно-патріотичних ініціатив. Газета «Діалог» під його керівництвом також неодноразово відзначалася професійною спільнотою, ставши чотири рази лауреатом конкурсів Національної спілки журналістів України (НСЖУ).


Авторка: Анастасія Харитонова


Джерела:

 
 
 

Comments

Підтримайте нас донатом!

  • Instagram
  • Facebook
  • Twitter
  • LinkedIn
  • YouTube
  • TikTok
bottom of page